Робота з літературним твором.
Варіант 1
1.
Прочитай текст.
Велосипед для Катрусі
Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого
братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній
Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією
дівчинки був свій, власний велосипед.
Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.
А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного
велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!
Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:
— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!
— Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись
не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!
Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке
тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом
тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму,
власному, а зараз поїду.
Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала
пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли
там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала
очима.
— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й
літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.
За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати.
Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо
у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася
їздити сама без підтримки.
З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до
подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від
щастя відтоді, як їй купили велосипед.
Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда —
врізався в дерево.
— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.
Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно,
що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так
просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в
житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.
За Дариною Мурмуєнко
(347 слів)
Виконай завдання.
Виконай завдання.
1. Визнач жанр твору.
А легенда
Б казка
В оповідання
2. Оповідання – це:
А невеликий за розміром розповідний художній твір
про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.
Б народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
В поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
А невеликий за розміром розповідний художній твір
про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.
Б народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
В поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
3. Яку з ознак справжньої
дружби демонструє героїня твору?
А справжні друзі завжди
раді вашим успіхам
Б справжні друзі завжди
готові прийти на допомогу
В справжні друзі не нав’язливі
4. Обери рядок, у якому
записано речення, що допомагає краще уявити
стосунки між героями твору.
А “ Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось ”.
Б “ За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала
падати ”.
В “ Денис аж очі витріщив на сестру від подиву ”.
5. Яке прислів’я найточніше
виражає основну думку твору?
А Без біди друга не пізнаєш
Б Людина без друзів, що дерево без коріння
В Вірний приятель — то найбільший скарб
6. Розташуй пункти плану твору в
правильній послідовності.
1
|
|
2
|
|
3
|
|
4
|
|
5
|
|
6
|
|
А Перший виїзд Катрусі на велосипеді.
Б Здійснилася мрія Катрусі.
В Пригода з Денисом.
Г Зміна ставлення Дениса до сестри.
Ґ Чому зіпсувався настрій у Катрусі?
Д Катруся навчилася їздити на велосипеді.
7. Чому Денис змінив ставлення до сестри?
_ __________________________________________________________________
_________________________________________________________________
8.Чи справді Катруся була справжнім другом? Доведи свою
думку.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Варіант 2
Варіант 2
Прочитай текст.
КАЛИНА ЦВІТЕ ПІЗНО
Жила собі дівчинка Марійка. На цю
осінь вже в третій клас перейшла. Після уроків біжить вона на город, а потім у
сад. Тут Марійка нарве травички для кроликів, опалі яблука позбирає, вичистить
гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня.
Якось покликала її сусідка бабуся
Марина.
— Чуєш, онучко! Я на своїй калині
вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати, бо незабаром дощі почнуться!
Пообламувала дівчинка кетяги
калини і взялася пучечки в’язати. Коли це заходить у двір тітка Ольга. Марійка
хутенько принесла стільця:
— Сідайте, тьотю!
— Та ніколи мені. Їду в місто до
дочки. Вона просить, щоб на цілу зиму
зоставалася. Щось я хворію часто. Ось вам пиріжків принесла. Бувай здорова!
Провела Марійка гостю та й сіла пиріжки їсти. Як же смачно! І
враз дівчинці зробилося соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все покашлювала,
а вона, Марійка, не дала їй ані жменьки калини. Калина від застуди чи не
найкращі ліки.
Швидко проминула зима. Ось і
весна прийшла з теплими дощами. Облетіли з вишень білі пелюстки, перецвіли яблуні. Лише калина і досі чорніє.
Жодного листочка на всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?
Бабуся й каже:
— Бачиш, онучко, недарма калина
завжди цвіте пізно. Наче прислухається, вагається. Всі дерева й трави дуже
чутливі до зла і добра, до людського слова. А калина — особливо! Тобі видніше,
за що вона могла на тебе нагніватись. Щось, мабуть, сталося, що цього року
цвісти не хоче.
— Я починаю здогадуватись... От
якби тітка Ольга додому вернулася! Я для неї три пучки ягід приберегла. А
минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з нею
поділитися, — виправдовується дівчинка.
— Бачили Ольгу в місті, навесні
вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А коли надумаєш сама їхати до
неї, то у мене адреса є — ось, візьми.
Ходила Марійка замислена цілий
день, а тоді надумала разом з мамою поїхати до Києва, щоб знайти там тьотю Олю.
— Я перед нею так завинила! —
каже дівчинка мамі. — І перед калиною винна теж, то через мене вона сохне.
За якийсь тиждень приїхали мати з
донькою до міста, пішли до тітки Ольги. Зраділа вона гостям, привітала,
посадила у вітальні й стала розпитувати, які в селі новини. Марійка мерщій і
каже:
— Та все добре, все як було,
тільки моя калина після зими чомусь не оживає. Пам’ятаєте, я вам не вділила
ягід восени? То ось привезла. Візьміть, будь ласка!
Тітка Ольга усміхнулася:
— Та що ти! Такі дрібниці! Та й
мені незручно було просити... Все гаразд, не мучся тим. Сідаймо чай пити!
Наступного дня увечері йшли
Марійка з мамою рідною вулицею. Коли вже до хати підходили, прислухалися — а в
їхньому садку соловейко щебече. Забігла
дівчинка у двір, глянула — калина за одну нічку і зазеленіла, і рясним цвітом
вкрилася.
І відтоді Марійчина калина цвіте
щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати. Половину ягід вона людям роздає. А
як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми поділиться. За Тетяною Майданович
Виконай завдання.
1. Встанови
відповідність
Вірш народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
Оповідання поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
2. Установи відповідність між персонажами
твору і їхніми висловлюваннями.
А
|
|
Б
|
|
В
|
|
А Марійка
Б бабуся Марина
В тітка Ольга
1.
“ Бачиш, недарма калина завжди цвіте пізно ”
2.
“ Ось вам пиріжків із яблуками та сливами принесла ”
3.
“…тільки моя калина після зими чомусь не оживає ”
3. Яке прислів’я найточніше виражає
основну думку твору?
А Справжнє добро завжди просте
Б Добро не помре, а зло зникне
В Коли люди до тебе добрі, будь до
них ще ліпший
4. Розташуй пункти плану твору в
правильній послідовності.
5.
Продовж речення. Калина навесні не зацвіла вчасно, бо Марійка
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Запропонуй власний заголовок твору. Обґрунтуй
свій вибір.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Варіант 3
ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ
Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.
Якось Катя сказала мені:
– Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?
– Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію.
– А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка.
– Почаклуєш? – запитав я.
– Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.
Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її:
– Мишко, ти хочеш до дошки?
– Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.
– Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.
І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:
– Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.
Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:
– Віддавай брелок, ти обіцяв.
А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене:
– Одинадцять балів з природознавства хочеш?
– Це теж можливо? – засумнівався я.
– Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.
І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди-
надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником.
У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.
Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.
Якось Катя сказала мені:
– Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?
– Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію.
– А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка.
– Почаклуєш? – запитав я.
– Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.
Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її:
– Мишко, ти хочеш до дошки?
– Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.
– Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.
І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:
– Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.
Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:
– Віддавай брелок, ти обіцяв.
А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене:
– Одинадцять балів з природознавства хочеш?
– Це теж можливо? – засумнівався я.
– Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.
І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди-
надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником.
У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.
За Ольгою Бусенко
(350 слів)
(350 слів)
Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А народна казка
Б авторська казка
В оповідання
2. Хто є головним героєм твору?
А Сашко Півник
Б Катя Мишка
В Леся Степанівна
3. Яким був учень Сашко Півник?
А лінивим, байдужим
Б здібним, але лінивим
В наполегливим, упевненим
4. З якого предмета учень Сашко Півник отримав першу гарну оцінку?
А з української мови
Б з математики
В з природознавства
5. Визнач головну думку твору.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А народна казка
Б авторська казка
В оповідання
2. Хто є головним героєм твору?
А Сашко Півник
Б Катя Мишка
В Леся Степанівна
3. Яким був учень Сашко Півник?
А лінивим, байдужим
Б здібним, але лінивим
В наполегливим, упевненим
4. З якого предмета учень Сашко Півник отримав першу гарну оцінку?
А з української мови
Б з математики
В з природознавства
5. Визнач головну думку твору.
А Знання – найбільша цінність.
Б Учитися ніколи не пізно.
В Тільки наполегливою та старанною працею можна досягти успіху.
6. Установи відповідність між назвою літературного жанру та його визначенням.
Скоромовка – • • короткий влучний народний вислів повчального
Б Учитися ніколи не пізно.
В Тільки наполегливою та старанною працею можна досягти успіху.
6. Установи відповідність між назвою літературного жанру та його визначенням.
Скоромовка – • • короткий влучний народний вислів повчального
характеру,часто римований.
легенда – • • жартівливий вислів, складений з важких для швидкої
легенда – • • жартівливий вислів, складений з важких для швидкої
вимови слів.
Прислів’я – • • твір-переказ про
події, факти, людей, оповитий
казковістю,фантастикою.
7. Постав і запиши два запитання за змістом твору.
1._______________________________________________________________________________________________________________________________________
2._______________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Що, на твою думку, допомогло Сашкові стати відмінником?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Постав і запиши два запитання за змістом твору.
1._______________________________________________________________________________________________________________________________________
2._______________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Що, на твою думку, допомогло Сашкові стати відмінником?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________